“Матеріалісти”: Чинити по-своєму, навіть якщо цього ніхто не зрозуміє

Люсі і Гаррі у фільмі "Матеріалісти" (2025)

Image from Materialists (2025), directed by Celine Song. Courtesy of A24.

Перед тим, як купити квиток на кіносеанс, я встигла натрапити на різні відгуки про цю кінокартину: від захоплення візуальною складовою фільму (цілком заслужено, до речі) до критики фінального вибору головної героїні. Відгуків останнього типу було найбільше, а я їх навіть не шукала навмисне — вони траплялися мені самі в соціальних мережах. Отже, перед тим, як іти у кінотеатр, я ненавмисно встигла дізнатися фінал і стала серйозно сумніватися щодо того, чи вартий фільм мого часу.

І як я була рада своєму рішенню не слухати обурені відгуки і скласти свою власну думку про цей фільм. Тому що це було того варте.

Нижче будуть спойлери!

Кожному своє

Отже, багато хто дивувався, чому головна героїня не обрала залишитися з Гаррі. Здавалося б, цей рідкісний “єдиноріг” має все: багатий, без шкідливих звичок, нежадібний, уважний, красивий, навіть поважає свою партнерку і всіляко це демонструє. Люсі сказала, що поряд з ним відчуває, що чогось вартує, а це багато значить. Поруч із таким чоловіком легко загубитися і сумніватися у власній цінності, але Гаррі був настільки тактовним і уважним, що Люсі поряд з ним почувала себе на вершині.

Але чомусь кожне їхнє побачення було схоже на чергову зустріч ділових партнерів, які обговорюють усі деталі контракту, перш ніж підписати його та потиснути один одному руки, привітавши з успішною угодою. А здавалося б, що ще потрібно, коли всі пазли склалися? Але не вистачало одного останнього – почуття.

На цьому місці хтось почне обурюватися чи сміятися, бо поняття кохання у нас почало асоціюватися з утопією та наївністю. Кому потрібне кохання, якщо вдома холодно та голодно? Та й навіщо взагалі кохання, якщо в тебе є шикарний вигляд із вікна, поруч припаркована дорога машина, а ти вільна проживати це життя так, як тобі заманеться? Безглуздо і наївно. І ці люди мають рацію. По-своєму. І головна героїня мала рацію, коли обрала Джона. По-своєму права.

Адже кожен з нас має свої потреби, які будуються на характері та особистому досвіді кожного. Той, хто обпікся коханням і встиг у ньому розчаруватися, шукатиме у своєму партнері стабільності та спокою. А хтось не зможе з усмішкою вставати вранці, якщо він ділить ліжко з людиною, до якої він байдужий.

Адже кохання це не просто метелики у животі. Це тепло, яке відчуваєш до свого партнера; захоплення, яке відчуваєш, дивлячись на нього; а ще повага та щире бажання зробити все, щоб партнеру було добре. Кохання не літає в хмарах і романах, воно тут, на землі, і Люсі зуміла знайти в Джоні. Так вийшло, що Джон не мав матеріального достатку. Але він був тим, хто хотів “побачити зморшки на її обличчі через двадцять років” – тим, хто хотів залишитися до кінця.

Люсі і Джон у фільмі "Матеріалісти" (2025)

Люсі якусь частину фільму перебувала у самообмані, заявляючи, що її зможе зацікавити лише мільйонер. І коли такий їй зустрівся, вона від нього відмовилася. Тому що насправді у її списку пріоритетів на першому місці стояв Джон, а не дорога обручка та поїздка за кордон. При цьому, я не стверджую, що так, як вчинила Люсі, має зробити кожен — аж ніяк. Але я закликаю побачити у її рішенні не інфантильність та дурість, а сміливість вчинити так, як ніхто не очікував. Не слухати колег по роботі, які намагалися утримати її, не слухати голосу суспільства, який стверджує, що від доброї партії не відмовляються. Люсі зуміла зрозуміти себе і те, чого дійсно хочеться саме їй, і вчинити по-своєму.

При цьому Гаррі не був для неї рятівним кругом. Люсі заробляла непогані гроші і навчилася сама себе утримувати. Вона залишилася б на плаву і без Гаррі, зумівши сама про себе подбати. Їй одній було б нормально. Просто з Джоном їй було б трохи краще.

Нікому не потрібні деталі

Здавалося, що Джон не має жодного шансу перед Гаррі з його шикарним букетом півоній, але він зумів довести свою цінність.

Першим дзвіночком, що у стосунках Люсі та Гаррі не все так ідеально, був вечір, коли вони вирушили на прем’єру вистави Джона. У той день у Люсі на роботі трапилася погана ситуація із Софі, її клієнткою, яка збиралася подати на них до суду за те, що на побаченні трапилося домагання. Люсі була розбита і ледве тримала себе в руках, але намагалася не подавати виду і не виливати свої робочі проблеми на голову Гаррі. За весь вечір Гаррі жодного разу не помітив і не поцікавився її станом, а ось Джон з першого погляду зазначив, що вона сама не своя. Здавалося б, не зовсім чесно порівнювати уважність Джона, з яким вони жили разом 5 років, і неуважність Гаррі, який зустрічається із нею лічені тижні. І все-таки.

Другим дзвіночком була ніч, коли Люсі помітила на нозі Гаррі шрам від операції. В одну мить терплячий і чуйний Гаррі замкнувся в собі і люто вийшов з кімнати. Він почувався скривдженим і був упевнений, що здогад Люсі про його операцію може звести нанівець усі їхні стосунки. Він боявся розкритися і до останнього не вірив у запевнення Люсі у те, що її відношення до нього не похитнулося. І раптом стало зрозуміло, що їх пов’язує між собою тоненька ниточка, яка може порватися через будь-який малий конфлікт, а в їхніх стосунках ще не встигла сформуватися довіра.

Третім дзвіночком стала ситуація, коли Люсі була в істериці через ситуацію із Софі. Люсі не наважилася зателефонувати Гаррі і довірити йому свої почуття. З якоїсь причини, яку нам не озвучили, вона зателефонувала саме Джону. Можливо, вона боялася здатися слабкою перед Гаррі; боялася звалювати на нього свої проблеми. Але саме Джон вислухав її, навіть якщо йому заради цього довелося припинити всі свої справи і сісти посеред вулиці з телефоном біля вуха.

Іншим вчинком Джона, який показав його з кращої сторони, була ситуація, коли вони посварилися з Люсі на чужому весіллі. Люсі дізналася, що Софі переслідують, і поспішила до неї на допомогу. До дому Софі була година їзди, між Люсі та Джоном була свіжа сварка, але Джон не відмовився підвезти її; більше того, він віддано чекав на ганку всю ніч, поки Люсі заспокоювала свою клієнтку. Він не пішов, хоч і засинав на ходу.

Ринкові відносини

Головною темою фільму є стан шлюбу у сучасному світі. Робота головної героїні демонструє те, як у наш час відносини перетворилися на бізнес-операцію. У прагненні побудувати сім’ю люди шукають “бізнес партнера” ​​- людину, яка відповідає основним запитам і може задовольнити потреби споживача. Хаотичне життя мегаполісу перетворило особисте життя людей на конвеєр, де людей з’єднують за принципом сумісності, щоб вони якнайшвидше виконали свою місію з виробництва потомства.

Відносини перетворилися на справжній ринок зі своїми розцінками та капіталом. Люди з високим зростом, гарною зовнішністю і престижною роботою мають великий капітал; якщо у тебе є видимі недоліки, твої показники падають, і ти більше не можеш претендувати на чудову пару — ти маєш задовольнятися партнером, показники якого нижчі або збігаються з твоїми.

Гаррі також став жертвою цієї системи. У прагненні підвищити свої шанси на ринку кохання, він зробив операцію зі збільшення зросту, віддавши за це нечувані гроші. Гаррі не шкодував про своє рішення, адже, за його словами, операція створила диво – дівчата самі почали знайомитися з ним, чого ніколи не було раніше. Чи операція просто дала поштовх його самооцінці? А плоди, які він пожинав, були лише наслідком зростання його впевненості у собі?

Люсі і Гаррі танцюють у фільмі "Матеріалісти" (2025)

Дивлячись на Гаррі, у мене склалося враження, що він діє за інерцією і сам не до кінця розуміє, чого хоче. У розмові з Люсі він згадував, що не вірить у кохання, бо ніколи не вмів відчувати нічого до дівчат. Перед цим він казав, що шукає дівчину, яку поважатиме, і яка буде кращою за нього і розумнішою. Але навіщо саме йому супутниця? Щоб мати нащадків? Щоб тримати вдома “господиню домашнього вогнища”? Очевидно, що Гаррі міг і сам чудово потурбуватися про себе, і серйозні стосунки не були необхідністю. І коли виявилося, що до Люсі він ніколи нічого не відчував, мені стали незрозумілі його мотиви. Здається, ніби він сам заплутався у своїх бажаннях, а з Люсі став зустрічатися, бо відчував, що так потрібно. Можливо, це й було комусь потрібно, але не йому.

Розвиток Люсі

На початку фільму Люсі здається сніжною королевою. Вона холодна з тими, хто намагається зав’язати з нею романтичні стосунки, здається обачливою, впевненою та цілеспрямованою. Декілька разів з її вуст звучить фраза, що її не цікавить кохання, і вона вийде заміж тільки за великі гроші.

Люсі і Гаррі танцюють у фільмі "Матеріалісти" (2025)

Все змінюється, коли у її життя повертається Джон. Вперше ми бачимо Люсі не в антуражі шикарної банкетної зали, не в гарному офісі, а в гаражі, де трудяться прості робітники, серед яких Джон. Вперше Люсі демонструє тепло, щирість, сльози, сміх та переживання саме поруч із ним.

Персонаж Люсі переживає свій розвиток, і з холодної “матеріалістки” до кінця фільму вона перетворюється на співчутливу і глибоко вразливу дівчину, яка просто намагається чинити з іншими правильно. Її гнітить матеріальна сторона їхніх стосунків із Джоном, вона сердиться на себе за те, що він міг вважати її спраглою до грошей, вона відчуває гірку провину за побачення, яке влаштувала для Софі, і вона прагне бути чесною до кінця. Зрештою, вона не мучила Гаррі — вона вчасно зупинила їхні стосунки, чесно висловивши свої думки. Вона ні з ким не грала і нікому не хотіла зла.

Для мене Люсі стала прикладом впевненої в собі, розумної та чесної дівчини, яка не біжить від відповідальності за свої вчинки.

Витоки любові

Перша та фінальна сцени фільму це уривки з життя первісних людей, які знайшли та полюбили один одного, керуючись своїми емоціями та внутрішнім відчуттям правильного. Це був час, коли люди не мали нічого, крім особистих якостей, емоцій і почуттів. Час, коли люди ще не встигли обрости важкою вагою матеріальних благ, які згодом стали головним показником доброї людини. На той час ще не існувало “матеріалістів”, і люди були з тими, з ким хотіли бути.

Це і стало головною ідеєю фільму — залишки того самого “первісного”, щирого кохання в сучасному суспільстві, де такі дівчата як Люсі все ще жертвують комфортом заради людини, з якою хочеться провести життя. Це фільм про людей, які чинять непрактично, які обирають “незручні почуття”, навіть якщо ця дорога в рази важча.

Зрештою, це фільм про те, як обрати себе. Вибрати те, чого ти хочеш насправді. Навіть якщо всі довкола тебе не зрозуміють.

Коментарі

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *