Сюжет
Сюжет аніме заснований на стародавній японській казці про старого Такеторі — найстарішій японській розповідді, що збереглася до наших днів.
Бамбуковий дроворуб на ім’я Міяцуко одного разу виявляє незвичайну істоту всередині бамбукового стебла, що світився магічним сяйвом. Це крихітна дівчинка, яка виглядає як принцеса. Він приносить її додому, і разом із дружиною вони удочеряють малечу. Дівчинку називають Такеноко (що означає «пагін бамбука»), і вона швидко перетворюється з немовляти на красиву та незвичайну юну особу. Її зростання та здібності вражають усіх навколо. Вона з радістю грає з сільськими дітьми, а найближчим її другом стає юнак Сутемару.
Незабаром Міяцуко знаходить у бамбуку золото та багатий одяг. Вирішивши, що його дочка призначена для вищої долі, він зводить їй розкішний будинок у столиці. Незважаючи на тугу за друзями та вільним сільським життям, Такеноко змушена залишити минуле позаду. Її починають навчати палацовим манерам та грі на кото, у чому вона швидко досягає видатних успіхів. Жрець Акіта дарує їй ім’я Наєтаке-но Каґуя-хіме, що означає «осяяна принцеса, гнучка як бамбук».
Тим часом у її серці живе смуток. Якось на святі на честь її наречення їй сниться сон про рідне село, де вона бачить зруйновані будинки і дізнається, що Сутемару з сім’єю покинули ці місця. З того часу вона вирішує розпрощатися з минулим та жити згідно з волею батьків.
Ставши справжньою принцесою, Каґуя починає привертати увагу знатних чоловіків, які намагаються досягти її руки. Каґуя не хоче заміж, тому кожного нареченого вона ставить перед нездійсненним завданням, перевіряючи щирість їх почуттів.
«Одному принцу, Ісіцукуре, наказала вона привезти з Індії кам’яну чашу, в яку сам Будда збирав милостиню. Принцу Курамоті наказала вона принести з чарівної гори Хорай, що у Східному океані, гілку із золотого дерева із плодами-перлинами. Правому міністру Абе-но Мімурадзі замовила сукню з далекого Китаю, зіткану з вовни Вогненної миші. Старший радник Отомо-но Міюкі має здобути їй камінь, що сяє п’ятиколірним вогнем, з шиї дракона. А середній радник Ісонокамі-но Маро має подарувати їй раковинку ластівки, що допомагає легко народжувати дітей.»
Однак одного із претендентів його завдання призводить до трагічної загибелі, що глибоко ранить принцесу.
Коли навіть імператор Мікадо робить спробу добитися її кохання, Каґуя відповідає відмовою. Імператор намагається забрати її силою, але вона зникає і знову з’являється, лише зажадавши обіцянки дати їй спокій. У той час, коли імператор намагався застосувати до неї силу, вона заблагала місясь допомогти їй, тому що не хотіла більше залишатися на Землі. Однак, вона відразу про це пошкодувала, адже це означало, що її незабаром заберуть назад на батьківщину.
Каґуя розкриває прийомним батькам правду: вона родом із Місяця — її послали на Землю відбувати гріх — і незабаром їй доведеться повернутися. Її час на Землі добігає кінця, і вона не зможе уникнути цього. Одягнувши чарівне вбрання, вона забуде все, що сталося у її земному житті. Перед від’їздом вона ще раз повертається до місць, де була щаслива. В цей же час її старому другові Сутемаро сниться сон, ніби він знову зустрів її, і вони полюбили один одного; однак, коли вони злетіли в небо на крилах свого кохання, йому не вдається утримати її, і вона вислизає з його рук.
У день, коли за принцесою приходить процесія місячних посланців, земні війська безсилі їх зупинити. Незважаючи на всі спроби Міяцуко та його дружини утримати доньку, Каґуя змушена попрощатися. Навіть одягнувши небесне вбрання, що стирає пам’ять, вона кидає останній погляд на Землю, повний щастя і болю.
Аналіз
«Казка про принцесу Каґую» віддає належне древній повісті про старого Такеторі, але в той же час несе зовсім новий посил.
«Під бідним сільським дахом,
Порослим дикою травою,
Минули мої ранні роки.
Але вабить серце мене
У високі царські палати»
В оригінальному оповіданні Каґуя — скромна дівчина, яка щиро покохала імператора, але не змогла розділити з ним долю. В анімаційному фільмі це героїня, почуття якої були б знайомі кожному. Вона хоче відчути світ навколо, жадає простих і рідних серцю речей, і манять її не царські палати, а обійми її бідного друга Сутемару.
Дівчині пощастило з батьками, адже вони по-справжньому полюбили її, а багатства, отримані в подарунок від небес, використали не на власний добробут, а на майбутнє дочки. Але, на жаль, вони не вгадали з її справжніми бажаннями, а їхнє прагнення подарувати їй найкраще життя завело дівчину далеко від її справжнього щастя.
Батько керувався земними та зрозумілими цінностями — гарний одяг, гарний дім, знатні друзі та милість імператора. Все, чого він був позбавлений сам, він намагався подарувати своїй дочці. Однак, штучне життя у знатному суспільстві, з людьми, які не цінують тебе, не могло замінити принцесі почуття та емоції життя поряд із дорогими їй людьми. Природа, рідні місця, смачні фрукти, вирощені власноруч, їжа, здобута працею, а головне — свобода самовираження; ось чого хотіла місячна дівчина. Відчути, що таке життя земних істот — звірів, кошенят, дерев та людей. Це те, що ніколи не можна відчути на її місячній батьківщині. Те, що називається життя.
Я задумалася про те, які насправді були мотиви у місячних правителів, які відправили дівчину на землю разом із незліченними багатствами. Невже їх «покаранням» було багате земне життя? Здавалося, ніби дівчину відправили у відпустку.
Але ж і справді — багатства стали її покаранням. Саме шовка і золото, які були послані її батьку, і віддалили її від земного щастя, якого вона жадала на місяці. Саме вони стали бар’єром між нею та Сутемару. І тоді виявляється, що справжнім наміром місячних правителів, які вважали земний досвід «поганню», було викликати у дівчини відторгнення від земного життя, і коли вона заблагала, щоб її забрали назад, вони досягли своєї мети.
Зрештою, історія вчить нас цінностям життя. Справжнє кохання, за яким не потрібно їхати на край світу; кохана людина, з якою можна бути самим собою; природа, яка оновлюється та радує новими фарбами; смачна їжа, яка стає ще смачнішою, якщо добувалась власними руками. Саме ці речі становлять земний досвід.
Залишити відповідь