Сюжет
Фудзіно, школярка молодших класів, малює йонкому для шкільного журналу та пишається своїм талантом. Одного разу в журнал потрапляє йонкома учениці-затворниці Кьомото, і вона виявляється на порядок якіснішою за роботи Фуджіно. Розлючена Фуджіно всерйоз вирішує обставити Кьомото і починає вдень і вночі відточувати свої навички.
Вона жила малюванням аж до 6 класу, аж поки її друзі та родичі не дали їй зрозуміти, що настав час зав’язувати зі своїм “дитячим хобі” і озирнутися на навколишній світ. Наприкінці 6 класу її просять віднести атестат Кьомото. Вона відносить його і, з цікавості, заходить до неї в будинок. Перед дверима дівчинки Фуджіно малює для Кьомото йонкому, де жартує з її затворницького життя, і потім тікає.
Кьомото несподівано вирішує вийти і наздогнати Фуджіно, зізнаючись, що завжди захоплювалася її талантом. Дівчата починають малювати разом та навіть виграють конкурс манги.
Після школи Фуджіно вирішує присвятити себе малюванню манги та заробляти цим на життя, тому вона пропонує Кьомото робити це разом, але та відмовляється і вирішує піти своїм шляхом — вступити до мистецької академії. Фуджіно стає успішною мангакою, але працює одна, повністю віддаючи життя роботі.
Якось вона бачить новину про те, що у художній академії, де навчається Кьомото, стався інцидент, де чоловік напав на учнів із холодною зброєю. Внаслідок цього загинуло 12 студентів, і серед них Кьомото. Фуджіно звинувачує себе у її смерті, бо саме вона змусила її колись вийти з дому і жити вільно. Але у результаті головна героїня усвідомлює, що це був вибір Кьомото, на який вона не могла вплинути.
Вона повертається до роботи над мангою.
Аналіз
Що б ви обрали — прожити довге і нудне життя, чи прожити коротке, але яскраве? У звичайному житті ми не маємо такого права вибору — ми не можемо знати наперед, до яких наслідків приведуть наші навіть найневинніші рішення.
Кьомото не знала, до чого приведе її бажання до самостійності, але вона обрала жити для себе і йти своїм шляхом. Коли нам показали альтернативний варіант розвитку подій, де Кьомото і Фуджіно ніколи не товаришували, стало ясно, що рішення Кьомото ніяк не могло бути впливом чи провиною Фуджіно — це була її дорога; та, яку вона вибрала сама.
Фуджіно не може звинувачувати себе за те, що обрала зблизитися з Кьомото і показати їй життя; з тим самим успіхом можна звинувачувати водія автобуса, який у день її смерті довіз її до університету.
Ідея призначення в принципі цікаво розкривається у цьому творі. Де наш власний вибір, а де вплив інших? Малювала б Фудзіно, якби йонкома Кьомото не потрапила їй на очі? Якби батьки підтримували її маленьке хобі, а не рубали в корені? А може, вона всім цим займалася лише через гроші та дух конкуренції?
Фуджіно стверджувала, що малювання це «нудна і довга справа», і одного разу Кьомото запитала її, навіщо вона цим займається. Для Кьомото це була пристрасть життя. Для Фуджіно — спосіб відкрити світ разом із Кьомото.
Говорячи про назву, перекладена версія «Озирнись» трохи вводить в оману. Набагато цікавіше розкривається оригінальна назва «ルックバック» — «Look back». Можна подивитися на це словосполучення буквально, як на «Дивитись у спину». І тоді згадуються всі сцени, де головна героїня проводила час, малюючи, а ми стежили за нею, дивлячись їй у спину. Інша цікава деталь — йонкома Кьомото, яку у своїй уяві намалювала Фуджіно, коли думала, що було б, май вона шанс врятувати подругу. У цій йонкомі Фуджіно рятує Кьомото від убивці, і та дивиться їй у спину, звідки стирчить його лезо.
Можна також подумати, що це натяк на те, як друзі та родичі довгий час дивилися тільки в спину Фуджіно, поки та працювала над малюнками. А може, це Кьомото все життя дивилася в спину Фуджіно, захоплюючись нею? Чи навпаки?
Але можна також трактувати назву як заклик озирнутися на навколишній світ. Згадати про цінні моменти, зв’язатися із друзями, провести час із батьками. Зрештою, саме це стало найбільшим двигуном у житті Фуджіно та Кьомото.
Залишити відповідь